Генетичні задатки свиней та умови для їхньої реалізації

Для практиків варто добре знати технологічні особливості, переваги та недоліки генотипів свиней, обраних для розведення, основні ознаки, що визначають продуктивність і методи та шляхи їхнього розкриття.Інтенсивна селекція, особливо на м’ясність туш, іноді супроводжується певними вадами свиней: гормональними та вегетативно-нервовими розладами, підвищеною чутливістю серцево-судинної системи, обмеженою терморегуляцією і нервовими подразненнями. Такі прояви були названі стресовим синдромом свиней, або синдромом поганої адаптації.

Виявилося, що свині різних порід інакше реагують на стресові ситуації. На початку спостережень у 60-х роках минулого століття більшість племінних тварин м’ясних порід свиней на 70–90% виявилися генетичними носіями стресової чутливості. Організм таких тварин конституційно ніжний, і вони погано адаптуються до жорстких умов інтенсивної технології, їхня продуктивність знижується, органолептичні й технологічні властивості м’яса відчутно гірші, ніж у стрес-нечутливих свиней.

Відтоді різними способами проводили моніторинг племінних свиней на їхню генетично обумовлену стресову належність. Сьогодні, якщо вірити проспектам селекційних фірм, їхні племінні тварини є стрес-стійкими, але переробники м’яса вказують, що багато, інколи до 50%, туш забійних свиней мають ознаки стрес-чутливості. Тобто генетично стійкі тварини в умовах відчутного технологічного великогрупового утримання за промислового виробництва або транспортування на бійню відчутно стресують.